навчитися

= научитися, научатися, навчатися

(чого, з інфін., зі сполучним сл. "як" — набути певних знань, навичок, уміння що-н. робити), вивчитися, вивчатися (чого й з інфін.); підкуватися, підовуватися (з чого, в чому й без додатка — набути певного запасу потрібних знань, відомостей); напрактикуватися (в чому, з інфін. і без додатка), натренуватися (в чому, з інфін.), наловчитися (перев. з інфін.), наломитися, наломлюватися (чого, до чого, з інфін.), навикнути, навикати (з інфін.), насобачитися (перев. з інфін. і без додатка — унаслідок досвіду, певної практики набути навичок, спритности, хисту в чому-н.); привчитися, привчатися (до чого, з інфін.), призвичаїтися, призвичаюватися (до чого, з інфін.), узвичаїтися (з інфін.)

— Пор. вивчати 1)